Кокаин Fish Scale мега ССЫЛКА Артём где купить наркоту

Эй, чуваки, что творится?

Щас я вам расскажу историю, которая у меня произошла пару дней назад. Это было просто охуенно! Я решил себе заехать в закладки, чтобы веселенько провести вечер.

В общем, я встретил своего старого друга Макса, которого я давно не видел. И что вы думаете? Он мне предложил купить эйч. А как же не взять себе парочку граммчиков, чтобы потом вписать весь батл с ним? Я согласился и пошли мы искать дилера. Ну, вы понимаете, я был в предвкушении и невероятно возбужден.

После долгих поисков, мы наконец-то нашли того самого дилера. Не буду говорить, как звали этого чувака, но скажу одно - он был блядский профи! Мы договорились о цене и обменялись товаром. Я был так счастлив, как только можно себе представить. Мы с Максом сразу решили зайти в компанию и шмолять этот эйч.

Я не малак, и с наркотиками обычно аккуратно, но эй, ведь можно забыть об этом, когда ты на стимулах. Я закурил и через пару минут почувствовал, как голова начала закручиваться. Блядь, это было невероятное ощущение! Как будто я попал в другую реальность, где все вокруг крутится и переливается.

Но у меня вдруг начал болеть зуб, словно дьявол поселился в моей пасти. Я решил пойти к стоматологу, чтобы от этой муки избавиться. Вот только проблема - я был такой торкнутый, что нормально не мог передвигаться.

Я открыл телефон и нашел номер зубного врача. Звоню, а мне отвечает секретарша: "Добрый день, доктора сейчас нет на месте, но вы можете прийти в нашу клинику через полчаса". Честно говоря, мне было насрать на все, что она говорит, я просто хотел избавиться от этой невыносимой боли.

Я вызвал такси и поехал к этой клинике. Припарковался, зашел внутрь и оказался в очереди. Чуваки, мне было так плохо, я думал, что сейчас ебанется моя голова. Я уже начал терять надежду, что меня сейчас обслужат и все станет найс.

Но тут ко мне вышла медсестра и сказала, что врач готов меня принять. Я был очень благодарен этой девчонке. Она провела меня в кабинет и сказала, чтобы я уселся в стоматологическое кресло.

Пока я сидел, мне в голову пришло, как было бы круто, если бы я сюда принес свою зеленку. Но в таком состоянии я не мог ничего придумать лучше. Врач вошел, поздоровался со мной и спросил, что у меня болит. Я открыл рот и показал на этот проклятый зуб.

Врач посмотрел и сказал, что нужно сделать рентген, чтобы понять, что именно происходит. Он сделал все, что нужно было, и показал результаты. Вывод был прост - нужно удалить этот зуб.

Я понимал, что зуб будет удалять под наркозом. Но мне было насрать, я был уже такой торкнутый, что мне было все равно, что вокруг меня происходит. Врач подошел ко мне, начал готовить инструменты, а я смотрел в потолок и думал о том, как было бы здорово вписать сюда еще парочку граммчиков эйча.

Секунды, которые требовались для удаления, казались вечностью. Я чувствовал, как врач делает мне обезболивание, и затем тянет зуб. Боли не чувствовал, но ощущался неприятный тягучий шум. Но все равно это был огонь!

После процедуры я еще сидел некоторое время в кресле, пока эффект наркоза не прошел. Врач сказал, что все прошло успешно и я свободен. Я оплатил услуги, поблагодарил врача и медсестру и вышел из клиники.

В общем, чуваки, это был незабываемый вечер. Да, у меня до сих пор болит рана, но я знаю, что это пройдет. А воспоминания о том, как я закупился эйчем и пошел торкнутый к стоматологу, останутся со мной навсегда.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.